Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Юнгін О$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 7
Представлено документи з 1 до 7
|
1. |
Юнгін О. С. Антифунгальні агенти у розрізі набутої резистентності у грибів роду Candida [Електронний ресурс] / О. С. Юнгін // Вісник проблем біології і медицини. - 2018. - Вип. 2. - С. 83-86. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2018_2_20
| 2. |
Гладка Г. В. Таксономічне положення пігментованих дріжджів, ізольованих з екосистем Антарктики [Електронний ресурс] / Г. В. Гладка, В. О. Романовська, Н. Л. Белькова, О. С. Юнгін, О. Б. Таширев // Фактори експериментальної еволюції організмів. - 2018. - Т. 23. - С. 285-290. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/feeo_2018_23_51
| 3. |
Юнгін О. С. Здатність штамів S. aureus формувати біоплівки на колагенових матрицях [Електронний ресурс] / О. С. Юнгін, Л. А. Майстренко, П. А. Ребрикова, І. В. Дука // Наукові праці Національного університету харчових технологій. - 2020. - Т. 26, № 5. - С. 26-31. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npnukht_2020_26_5_5 На сьогодні стимуляція загоєння ран у хірургії, комбустіології, дерматології залишається актуальною проблемою. Незважаючи на постійне вдосконалення методів лікування ран, частота інфекційних ускладнень у хірургії досягає 30 %, а в комбустіології - 40 %. Бактеріальні біоплівки є критичним компонентом хронічних ран, які тяжко піддаються традиційній терапії. Золотистий стафілокок - один із чотирьох найбільш поширених видів бактерій, виявлених при хронічних ранах. Колаген є перспективною основою препаратів для загоєння ран, а також ідеальним матриксом при дослідженні інфекційних процесів шкіри та сполучних тканин. Оцінено здатність формувати біоплівки штамами S. aureus на колагенових матрицях, отриманих із відходів виробництва натуральної шкіри (голинна обрізь після зоління та після знезолювання, міздря з сировини великої рогатої худоби). Колаген отримували методом кислої екстракції з подальшим відмиванням 0,9 % NaCl до отримання рН 5,5. Як тест-культури використано лабораторні штами та шпитальні ізоляти S. aureus. Штами ізольовано з раневих поверхонь пацієнтів Київської обласної клінічної лікарні. Бактерії ідентифіковано як S. aureus за допомогою VITEK 2 compact 15 (Франція). Ріст культур і біоплівкоутворення визначено за стандартними протоколами. Отримані дані проаналізовано в пакеті програм Excel, p << 0,05. Здатність формувати біоплівку варіювала залежно від зразка колагену та штаму мікроорганізму, однак досліджувані зразки колагену виявилися ефективними матрицями для формування біоплівок культурами бактерій. Зразки колагену, отримані з відходів виробництва натуральної шкіри (голинна обрізь після зоління та після знезолювання після двох екстракцій), можуть бути використані як матриці для росту та формування біоплівок штамами золотистого стафілококу та моделювання мікробних процесів при дослідженні лікування раневих поверхонь.
| 4. |
Майстренко Л. А. Екстрагування колагену з недублених відходів шкіряного виробництва [Електронний ресурс] / Л. А. Майстренко, О. С. Юнгін, Л. О. Ластовецька // Вісник Хмельницького національного університету. Технічні науки. - 2020. - № 5. - С. 269-273. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vchnu_tekh_2020_5_45
| 5. |
Юнгін О. С. Стійкість до антибіотиків мікроорганізмів, асоційованих з рановими поверхнями [Електронний ресурс] / О. С. Юнгін, В. В. Поточилова, К. Л. Руднева, О. В. Мошинець // Наукові праці Національного університету харчових технологій. - 2021. - Т. 27, № 4. - С. 83-89. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npnukht_2021_27_4_9 Інфекції шкіри та м'яких тканин в основному викликаються так званими збудниками ESKAPE (Enterococcus faecium, Staphylococcus aureus, Klebsiella pneumoniae, Acinetobacter baumannii, Pseudomonas aeruginosa та Enterobacter). Усе частіше мікроорганізми, виділені з ранових поверхонь, демонструють підвищення стійкості до антибіотиків вибору, що ускладнює процес лікування. Моніторинг профілей антибіотикорезистеності, виділених із ран ізолятів, надає змогу оцінити перспективи розвитку антибіотикотерапії в майбутньому та ситуації в лікарні загалом. Водночас триває пошук перспективних антибіотиків та антимікробних речовин для формування нових стратегій лікування та подолання проблеми антибіотикорезистентості мікроорганізмів. Описано бактерії, представлені в ранових поверхнях пацієнтів Комунального неприбуткового підприємства "Київська обласна клінічна лікарня" (м. Київ) за період квітень 2019 р. - квітень 2020 р., і профіль їх стійкості до найпоширеніших антибіотиків, що використовуються в терапії. Виділення ізолятів, визначення їх видової приналежності та профілей стійкості до антибіотиків проведено за загальноприйнятими методиками та відповідно до міжнародних рекомендацій EUCAST. У результаті досліджень виділено та проаналізовано 1540 ізолятів. Найбільшу частку виділених ізолятів із ранових поверхонь складали епідермальний і золотистий стафілококи. Серед грам-негативної флори переважали представники родини Enterobacteriaceae (Klebsiella pneumoniae, Escherichia coli та інші). Найбільше виділені мікроорганізми провляли стійкість до фосфоміцинів, пеніцилінів, beta-лактамних інгібіторів і монобактамів. Водночас залишалася високою чутливість до антибіотиків резерву - тейкопланіну, ванкоміцину та лінезоліду. Отримані дані є важливими з огляду оцінки поширення антибіотикорезистеності в лікарнях України та перспектив розробки нових стратегій лікування антибіотикорезистентних інфекцій.
| 6. |
Ластовецька Л. О. Вплив азитроміцину на біоплівки S. aureus на прикладі госпітальних ізолятів, виділених з вмісту гнійних ран [Електронний ресурс] / Л. О. Ластовецька, В. І. Маслак, О. О. Калініченко, В. В. Поточилова, К. Л. Руднєва, О. С. Юнгін // Вісник проблем біології і медицини. - 2021. - Вип. 4. - С. 247-250. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2021_4_46
| 7. |
Юнгін О. С. Дослідження фізіолого-біохімічних особливостей та біоплівкоутворення бактерій, виділених із судинних рослин Антарктики [Електронний ресурс] / О. С. Юнгін, Є. П. Прекрасна, Л. О. Ластовецька, В. І. Маслак, С.В. Кудіна // Екологічні науки. - 2021. - № 6. - С. 106-109. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ekolnauk_2021_6_19
|
|
|